Проблемна ріелтерська етика чи всеж таки проблемна ріелтеська технологія?

17.07.2015

Рієлтори обговорюють: чи етично брати телефон клієнта свого колеги?

Спостерігаючи за цим обговоренням, я відчуваю дуже сильні емоції, і вони, на жаль, не позитивні...

Скажу одразу: я проти такого правила!

Мало того, я вважаю його шкідливим, оскільки рієлтори, приймаючи його, обривають листя з проблеми, замість того, щоб вирвати її з коренем.

Загроза конфліктів у рієлторській спільноті буде вельми серйозною, і чвари можуть занапастити багато хороших ідей та саме прогресивне співтовариство.

Я хочу поділитися з рієлторами своїми міркуваннями та побоюваннями.

Давня історія (десь років 10 тому...)

До мене подзвонили рієлтори-кияни.

Їхні покупці цікавилися купівлею комерційної нерухомості.

Усе чудово, об'єкти під замовлення є, договори ексклюзивні, продавець оплачує послугу 5%, я готова поділитися.

Був призначений день огляду об'єктів. Нарешті приїхали!!!

Від покупця – три представники компанії та рієлтор Артем.

Познайомилися: Артем та представники дали візитівки, я, звісно, їм усім теж.

Нерухомість показали, покупці попрощалися, сіли в машину та поїхали.

Рієлтор Артем затримався і з величезною образою звинуватив мене в непорядності.

Я дала свою візитівку покупцям!!!! Усім трьом!!!! І почав вимагати, щоб я сама віддала їхні візитівки йому!!!!

Я не віддала.

Він сказав, що більше не матиме справи зі мною, оскільки я порушую правила етики та рієлторські правила пристойності.

Я була в шоці... Як дотримуватися рієлторських правил?

Невже ціною правил звичайного виховання та ділового етикету?

Таких історій вистачало.... Довгі роздуми привели мене до висновку, що справа не в етиці. І не в правилах: писаних чи неписаних. Справа в технології. Проблема саме там! Деякі речі склалися історично, і їх дуже хочеться змінити. Мені хочеться.

Мої міркування:

Рієлтори (більшість) вважають, що клієнт – це потенційний покупець або продавець, про якого я знаю. Тобто маю інформацію (ключове слово – інформація): про його запит, а головне, його контакти. І такому рієлтору дуже страшно, щоб цю інформацію дізнався інший рієлтор!

Адже тоді МІЙ клієнт може стати ЙОГО клієнтом!!! І потенційний заробіток зникне!!!

Коли я (або хтось інший) бере телефон клієнта (або іншу інформацію) – за традиційною логікою рієлтора – це КРАДІЖКА інформації!!!! А якщо беру відкрито – то це взагалі ГРАБІЖ серед білого дня!!!!

Що пропоную:

Вважати клієнтом того, хто обрав мене підрядником для надання послуги!!!!! Осмислено та відповідально. Того, хто САМ стверджує: це МІЙ рієлтор!!!!

Для прикладу:

У мене в CRM є інформація про 1147 покупців та 676 власників (дані на 6 липня 2015 року).

Однак КЛІЄНТАМИ наразі вважаються, з урахуванням 4-х закритих минулого тижня проєктів, лише 24!!!!! Менше ніж 1,5% !!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Маю зобов'язання і працюю я ТІЛЬКИ з цими менше ніж 1,5 %!!! (Решту інформації використовую для вирішення питань ЦИХ 24 осіб!!!!)

І я не хвилююся, що мої колеги, які показують своїм покупцям квартиру чи іншу нерухомість, візьмуть телефон у моїх клієнтів!!!

Або свій їм дадуть.

Я знаю, що якщо я все роблю добре, то клієнти у разі якихось рухів САМІ мені зателефонують!!!! І я буду в курсі всіх подій!!!!

Це вже перевірено!!!!!!!!!

Звісно, рієлтору, щоб отримати такого — справжнього клієнта, потрібно докласти певну кількість зусиль. Для початку: перелаштуватися!

Потім, потрібно сподобатися!!! 

Потрібно вибудувати відносини!!!! 

Адже, обираючи мене – і мою послугу, людина відмовляється від інших пропозицій!!!

Отже, МОЯ пропозиція і Я – це ТЕ, що їй найбільше підходить!!! І потім виправдовувати і довіру, і очікування!!!!!!!!!!

Багато хто скаже: так не заведено.

Клієнти не звикли триматися одного рієлтора. Так не склалося.

А я Вам скажу:

Це ми ринок так привчили! Нам і перевчати! 

Не потрібно пристосовуватися до дурних традицій — потрібно їх перебудовувати!!!

Змінивши технологію — у нас багато етичних питань відпадуть самі собою!!!!